204
Finance.ua вирішив порахувати, у яку ж суму може обійтися ці військові дії для учасників конфлікту (Ірану, Америки та Ізраїлю), а також, яким чином вже впливає Finance.ua вирішив порахувати, у яку ж суму може обійтися ці військові дії для учасників конфлікту (Ірану, Америки та Ізраїлю), а також, яким чином вже впливає
Події навколо Ірану: у яку ціну вони можуть обійтися всім учасникам та світові загалом
Якщо у вас є відгуки або зауваження щодо цього контенту, будь ласка, зв’яжіться з нами за адресою crypto.news@mexc.com
Події навколо Ірану: у яку ціну вони можуть обійтися всім учасникам та світові загалом
Сьогодні 09:50 — Світ
Війна між Іраном та США
28 лютого 2026 року міжнародна система безпеки увійшла в фазу нової військової ескалації, яка поширилася принаймні на євразійський регіон за участі Сполучених Штатів. США та Ізраїль ініціювали масштабну наступальну операцію проти Ірану, що стало чинником суттєвої трансформації регіонального балансу сил.
У відповідь іранське керівництво санкціонувало ракетні та дронові удари по об’єктах у країнах Перської затоки, де дислокуються американські військові бази, що засвідчило швидку ескалацію конфлікту на регіональному рівні.
Ця нова військова операція не може вплинути лише на близькосхідний регіон, а її прояви та наслідки відчуватиме чимало країн.
Finance.ua вирішив порахувати, у яку ж суму може обійтися ці військові дії для учасників конфлікту (Ірану, Америки та Ізраїлю), а також, яким чином вже впливає та впливатиме ця подія на світовий ринок нафти та газу, адже регіон Перської затоки у цьому сенсі є стратегічним.
Ми також спробували порахувати, яким чином ця військова операція чи війна вплине на світову економіку, особливо, якщо вона триватиме довше, ніж місяць (як зазначав американський президент Дональд Трамп. Ред.).
Грошові витрати країн на військові дії: оцінка та цифри
Іран
Фінансові витрати Ірану можна змоделювати, виходячи з орієнтовної вартості використаних безпілотних літальних апаратів типу Shahed та балістичних ракет, а також кількості пусків, здійснених 28 лютого та 1 березня 2026 року.
За повідомленнями європейських медіа, вартість найдешевших іранських ракет, зокрема типу «Емад», оцінюється приблизно у 250 тис. доларів США, тоді як ціна більш технологічно складних зразків, таких як «Хорремшехр», може сягати 8 млн доларів. За наявними даними, лише протягом першого дня іранські збройні сили здійснили пуск 173 ракет по території Об’єднаних Арабських Еміратів.
Якщо припустити, що використовувалися ракети мінімальної вартості, прямі витрати лише на цей напрям могли перевищити 43 млн доларів США (173×250 тис. — Ред.). З огляду на те що удари були завдані по кількох державах регіону, загальна сума витрат могла сягати щонайменше 100−120 млн доларів США, не враховуючи вартості безпілотників, логістики та супутнього забезпечення операції.
Ракети Ірану
Якщо враховувати, що Іран використовував хоча б 20% більш дорогих ракет, то, звісно сума може бути набагато більшою — до 200 млн доларів.
Щодо безпілотників: їхня вартість зараз дорівнює у середньому 30 тис. доларів. За день таким чином країна на безпілотники витрачає до 40 млн доларів. Тобто щоденно Іран може витрачати на ракети та шахеди у цій війні до 110 млн доларів, а якщо вона триватиме місяць — 3,3 млрд доларів.
Якщо реалізація плану врегулювання, запропонованого Дональдом Трампом, розтягнеться у часі — наприклад, на два місяці, — сукупні витрати можуть подвоїтися та сягнути приблизно 6,6 млрд доларів США. Для Ірану, який уже перебуває під тиском масштабної економічної та соціальної кризи, такі витрати становлять надзвичайно суттєве фінансове навантаження.
Читайте також: Іран на зламі: як революційні події можуть ударити по росії
Варто підкреслити, що йдеться лише про ресурси, спрямовані на ведення так званої «повітряної війни» — без урахування витрат на логістику, мобілізаційні заходи, підтримку наземних підрозділів, відновлення військової інфраструктури та макроекономічні наслідки ескалації.
Втім, навіть ці суми можуть видаватися відносно помірними у порівнянні з історичними прецедентами. Зокрема, під час так званої 12-денної війни між Іраном та Ізраїлем витрати Тегерана лише на ракетні пуски, за оцінками, могли сягати до 4,7 млрд доларів США, при загальній кількості близько 600 випущених ракет.
Це дозволяє припустити, що частка високовартісних ракетних систем у структурі застосованого озброєння тоді була значно більшою, імовірно перевищуючи 20%. Відповідно, структура витрат у тому конфлікті могла бути суттєво зміщена в бік використання дорожчих і технологічно складніших зразків озброєння.
США
Згідно з проєктом «Вартість війни» (Університет Брауна. — Ред.) США витратили від 7 жовтня 2023 року до початку 2026 року на різні конфлікти на Близькому Сході, зокрема і проти Ірану, майже 34 млрд доларів. З них, Ізраїлю Америка віддала 22 млрд доларів. Звісно, що майже ці всі кошти пішли саме на озброєння.
Експерти відповідного аналітичного проєкту оцінюють потенційні щоденні витрати США у разі війни проти Ірану приблизно у 30 млн доларів США. Ймовірно, йдеться виключно про прямі військові витрати, пов’язані з безпосереднім застосуванням американських збройних сил та озброєння.
Водночас варто зробити застереження: зазначені розрахунки були здійснені на основі попереднього досвіду військових витрат США під час операції у Венесуелі. Однак ці два кейси є суттєво відмінними за масштабом, інтенсивністю бойових дій, геополітичним контекстом та рівнем залучення військових ресурсів.
Отже, екстраполяція показників з одного конфлікту на інший потребує обережності, оскільки потенційні витрати в умовах повномасштабного протистояння з Іраном можуть істотно перевищувати наведені оцінки.
Витрати США на війну з Іраном
Таким чином, якщо ця війна триватиме місяць, то США витратять на неї приблизно 900 млн доларів. Звісно, що тут треба приплюсовувати і певну частину грошей, які Америка надає Ізраїлю вже безпосередньо, адже так країна вчиняє впродовж багатьох років, як стратегічний партнер Ізраїлю (адміністрація президента Барака Обами встановила щорічну суму для Ізраїлю в 3,8 млрд доларів до 2028 року. — Ред.).
Водночас потенційні витрати США на війну проти Ірану можуть виявитися суттєво нижчими у разі короткотривалої кампанії. Частина американських експертів припускає, що активна фаза операції триватиме менш як місяць. Такий сценарій пов’язують із прагненням США максимально швидко нейтралізувати ракетний та безпілотний потенціал Ірану до моменту виснаження власних засобів протиракетної оборони, призначених для перехоплення ударів у відповідь.
Додатковий аргумент стосується внутрішніх ресурсних обмежень. Як зазначив голова Об’єднаного комітету начальників штабів Ден Кейн, значення мають і запаси боєприпасів самих Сполучених Штатів. Така позиція свідчить про усвідомлення ризиків затяжного конфлікту й опосередковано вказує на доцільність реалізації швидкої, інтенсивної та ресурсно обмеженої операції, замість тривалої воєнної кампанії.
Ізраїль
Найбільшими витрати на ці воєнні дії можуть бути в Ізраїлю, адже Іран завжди дуже полюбляв віддавати найбільшу «увагу» цій дуже недружній для нього країні.
За оцінками The Wall Street Journal, найбільшу частину воєнних витрат цієї країни становлять перехоплення іранських ракет — 200 млн доларів на день. Дорого коштує система, яка може збивати безпілотники та літаки: до 700 тис. доларів. Тут треба враховувати, що все це можливо за умови, коли є два перехоплювачі.
Окремо слід враховувати витрати на системи протиракетної оборони, зокрема комплекси Arrow-2 та Arrow-3, призначені для перехоплення балістичних ракет. Вартість одного пуску такої перехоплювальної ракети оцінюється приблизно у 3−4 млн доларів США.
З огляду на інтенсивність можливих атак, навіть обмежене застосування цих систем може призводити до суттєвого фінансового навантаження, що значно підвищує загальну вартість оборонної фази конфлікту.
За оцінками Інституту економічної політики імені Аарона в Університеті Райхмана в Ізраїлі місячна війна проти Ірану коштуватиме 12 млрд доларів.
Цей показник є дуже високим. Приміром, місяць війни України проти росії коштує 4,26 млрд доларів, тобто практично втричі дешевше.
Реакція світових ринків нафти та газу
Нафта і газ не могли залишатися осторонь цих подій у такому багатому на вуглеводні регіоні. До того ж не слід забувати про перебої у роботі Ормузької протоки, яка є головним маршрутом транспортування сировини.
Так, станом на 2 березня 2026 року, вартість бареля нафти Brent дорівнювала 78,51 долара, правда, вона дещо впала порівняно з 1 березня (79,08 доларів). Але ціна нафти зросла суттєво — ще 27 лютого вона дорівнювала 72,87 долара за барель, а впродовж минулого місяця її коливання були майже не помітними.
Амена Бакр, керівниця напрямку досліджень Близького Сходу та ОПЕК+ у компанії Kpler заявила, що ціни на нафту надалі можуть бути у межах 85−90 доларів за барель.
Ціна на нафту може суттєво зрости, джерело фото: pixabay
Професор Києво-Могилянської школи врядування імені Андрія Мелешевича, доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук, експерт ринку нафтопродуктів Геннадій Рябцев у коментарі Finance.ua навпаки проявляє оптимізм та спокій.
«Я впевнений, що ця війна триватиме дуже недовго, але за цей короткий період на цьому питанні наживуться фінансові спекулянти, які зароблять на котируваннях. Цей тиждень може бути особливо нервовим, проте все потім заспокоїться. Чому я так впевнений? На попит на нафту ця війна навряд чи дуже вплине, а після її закінчення я навіть можу стверджувати, що котирування підуть униз. Все пояснюється тим, що ще торік на ринку нафти сформувався її профіцит — так наприкінці 2025-го видобувалося 2,5 барелів щодоби, а на початку цього року — вже 3 млн барелів. Тобто у світі триває перевиробництво нафти. А Іран на цей процес практично немає ніякого впливу», — зазначає він.
На його думку, ситуація з газом є подібною до нафти: під ударом опинився лише Катар, який є постачальником зрідженого газу до Європи. Проте не лише ця країна займається подібним: США, Алжир та європейські країни.
Читайте також: Ціни на пальне: на скільки можуть зрости? Оцінка тенденцій та ризиків
Фактично з ним погоджується відомий економічний та політичний експерт Олексій Кущ, який на своїй сторінці у телеграм зазначає, що у випадку швидкого завершення війни ціни на нафту також швидко знизяться до 60−70 доларів за барель.
На думку аналітика, часткове блокування Ормузької протоки вплине на підвищення цін — 80−90 доларів за барель, а у випадку з повним закриттям трафіку через неї — 100 доларів за барель.
«Якщо війна перейде до активної фази, то ціни на нафту підвищаться до 120 доларів за барель. Таким чином, ключовий фактор — це не тимчасова блокада цієї протоки, а тривалість війни. Ще один важливий фактор: удари по нафтовій інфраструктурі країн Перської затоки», — додає він.
Прогноз щодо стану світової та європейської економік
Аналітики EU Perspectives не такі оптимістичні, як українські експерти. Так, на їхню думку, близько десятої частини нафти ЄС досі транспортується тією ж Ормузькою протокою і реакція та ситуація на ринках Європи може бути доволі драматичною.
Також за їхніми твердженнями, вразливість Європи від скрапленого газу не є вже такою абстрактною: приблизно 10% його імпорту проходить з Катару через ту ж саму протоку. Серед країн-імпортерів цієї продукції Італія, Бельгія та Польща, економіки яких найбільше залежать від постачань скрапленого газу.
Щодо динаміки неенергетичних ринків, аналітики EU Perspectives прогнозують суттєве посилення інфляційних процесів у країнах Європейського Союзу. У своїх оцінках вони посилаються на сценарні розрахунки Європейського центрального банку, підготовлені у грудні 2025 року.
Згідно з цими прогнозами, підвищення світових цін на нафту на 14% могло б спричинити зростання інфляції в єврозоні приблизно на 0,5 відсоткового пункту. Водночас фактична динаміка цін на енергоносії, як зазначається, істотно перевищує закладені у цьому сценарії параметри, що потенційно посилює інфляційний тиск на економіки регіону.
«Індекс споживчих цін у єврозоні, який раніше прогнозувався на рівні дещо понад 2,2%, може зрости до 3,0−3,5% уже до третього кварталу 2026 року, що фактично нівелює значну частину досягнутої у 2025 році дезінфляції. Очікується також повторне зростання цін на продовольство, оскільки підвищення вартості добрив стимулюватиме подорожчання пшениці та м’ясної продукції.
Найбільш уразливими залишаються економіки Німеччини, Італії та Польщі, які суттєво залежать від вуглеводнів у секторі важкої промисловості. Натомість Франція та Іспанія можуть частково пом’якшити наслідки цінового шоку завдяки розвиненим потужностям у сфері ядерної та відновлюваної енергетики", — зазначають аналітики EU Perspectives.
Щодо України, усі ці глобальні події також позначаться на економіці та рівні інфляції. За оцінками аналітика консалтингової компанії «Нафторинок» Олександра Сіренка, у разі подальшого зростання світових цін на нафту ціни пального на українських АЗС також зростатимуть; навпаки, при зниженні вартості сировини вони будуть спадати. Така динаміка безпосередньо впливатиме на зростання цін як на продукти харчування, так і на непродовольчі товари. Водночас вітчизняні експерти наразі не можуть надати точних цифрових прогнозів щодо обсягів цього впливу.
Можна стверджувати, що ці події майже не матимуть негативного впливу на економіки країн західної півкулі. Водночас потенційний економічний зиск у разі затягування конфлікту можуть отримати Сполучені Штати. Зокрема, вони матимуть можливість частково замістити постачання зрідженого природного газу з таких країн, як Катар, і збільшити обсяги поставок до країн Європейського Союзу.
Висновок
Військові дії на Близькому Сході, у разі втрати контролю над ситуацією та затягування конфлікту у часі, можуть істотно змінити стан і конфігурацію світової економіки, передусім європейської та азійської, не кажучи вже про потенційні серйозні наслідки гуманітарного чи міграційного характеру.
Водночас попри те що Іран є великою країною зі значними природними ресурсами та ядерними накопиченнями, він наразі перебуває у глибокій економічній і соціальній кризі. Якщо військова операція сильніших країн, насамперед США та Ізраїлю, пройде швидко та ефективно, світ, ймовірно, не зазнає значних потрясінь, зокрема у сфері економіки.
За матеріалами: Finance.ua
# Пальне# Гроші# США# Нафта# Нафтогаз
Місце для вашої реклами
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.
Поділитися новиною
Також за темою
-
Події навколо Ірану: у яку ціну вони можуть обійтися всім учасникам та світові загаломІндія може відновити закупівлі російської нафти на тлі конфлікту навколо ІрануЯка країна в 2025 році прийняла рекордну кількість відвідувачівУкраїнці відкрили в Польщі понад 120 тисяч компаній з 2022 рокуЗ 1 березня зросте вартість в’їзної візи до ЄгиптуЕкономіка США зросла в четвертому кварталі на 1,4%, що удвічі нижче очікувань
Підпишіться на нас
- Finance.ua
- /
- Всі новини
- /
- Світ
- /
- Події навколо Ірану: у яку ціну вони можуть обійтися всім учасникам та світові загалом
Відмова від відповідальності: статті, опубліковані на цьому сайті, взяті з відкритих джерел і надаються виключно для інформаційних цілей. Вони не обов'язково відображають погляди MEXC. Всі права залишаються за авторами оригінальних статей. Якщо ви вважаєте, що будь-який контент порушує права третіх осіб, будь ласка, зверніться за адресою crypto.news@mexc.com для його видалення. MEXC не дає жодних гарантій щодо точності, повноти або своєчасності вмісту і не несе відповідальності за будь-які дії, вчинені на основі наданої інформації. Вміст не є фінансовою, юридичною або іншою професійною порадою і не повинен розглядатися як рекомендація або схвалення з боку MEXC.
Вам також може сподобатися
Чи є підстави для того, щоб курс «вилітав у космос» — коментар НБУ
Національний банк не бачить підстав для різкого коливання курсу валют в Україні. Одним із ключових факторів стабільності є значні міжнародні резерви країни, які
Поділитись
Finance2026/03/04 17:04
Bitget внедряет групповую структуру ставок мейкера для усиления ликвидности на споте и фьючерсах
Bitget, крупнейшая в мире универсальная биржа (UEX), представила обновлённую программу поощрения маркет-мейкеров, которая вводит групповую структуру ставок мейк
Поділитись
MinFin2026/03/04 17:05
«Усі ставки ворога будуть на швидкість». Експерт розповів, як росіяни намагатимуться протидіяти українським дронам-перехоплювачам
Радник Міноборони та фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов вважає, що ефективність зенітних дронів Сил Оборони незабаром досягне 90% і спрогнозу
Поділитись
Dev2026/03/04 17:15